суббота, 11 ноября 2017 г.

Ґудзики чудові, різнокольорові


 16 листопада - Всесвітній День ґудзиків  - це свято, про яке неодмінно здогадуються, а може навіть знають професійні кравці та їх поважні клієнти.

 Висить, нудьгує ґудзик - спокійно так живеться. 
 Його не помічають, поки не відірветься

   А й справді, ґудзик – популярний і одночасно непомітний предмет, яким більшість з нас користується, практично, кожен день.Та мало хто знає, що ґудзики мають дуже давню історію і використовувалися за призначенням ще в Стародавній Греції і Стародавньому Китаї.

     Історія  ґудзиків налічує  багато років, але утилітарне значення вони набули тільки в XY столітті. Досить дивно, але факт: спочатку ґудзики стали популярні у чоловіків, а жінки ще довгий час продовжували користуватися шпильками і підв’язками.
  За часів Відродження чоловічий одяг був не менш яскравим, ніж жіночий, ґудзики робили з дорогих металів, прикрашали дорогоцінними каменями. А на чоловіче плаття пришивалось так багато ґудзиків, більше кількох тисяч, що воно ставало дуже важким, а ґудзики надавали йому додаткового блиску. Ім’я французького короля Франциска I нерозривно пов’язане з історією ґудзиків – саме він замовив ювелірові 13600 крихітних золотих ґудзичків для обробки свого оксамитового костюма.
Всього сто років тому в Англії існував такий кумедний звичай: дівчатка з малолітства починали збирати найкрасивіші ґудзики на струну або товсту нитку. Коли вони дорослішали, а кількість ґудзиків дорівнювало 999, наступав той день, вони повинні були зустріти свого судженого.

среда, 1 ноября 2017 г.

Затерянный мир Конан Дойла

 Имя знаменитого английского писателя сэра Артура Конан Дойла известно многим, прежде всего благодаря созданному им образу сыщика-любителя Шерлока Холмса. Зато, наверняка, далеко не каждый знает, что у Конана Дойля это не единственный известный персонаж и что писал он не только детективы.
Признанный мастер детективов и недооцененный автор исторических трудов 105 лет назад неожиданно подарил миру научно-исторический роман «Затерянный мир». Книга вышла в свет в 1912 году и ошеломила публику. Критика была в восторге, называя это произведение не только потрясающим, захватывающим, самым ярким плодом воображения автора, но и… самым реалистичным.
Идея о том, что динозавры не вымерли, а продолжают существовать где-то рядом с нами, продолжала будоражить пытливые умы и в ХХ веке. После Жюля Верна самую грандиозную попытку создать доисторический мир в рамках известной человечеству географической карты предпринял в своем романе и Артур Конан Дойл. «Я задался целью, – писал Дойл одному из своих друзей, – сделать в «детской литературе» что-то вроде того, что сделал Шерлок Холмс в жанре детектива. Не знаю, удастся ли мне добиться еще раз такого успеха. Но я надеюсь». Так появился «Затерянный мир».

четверг, 19 октября 2017 г.

Время харьковское

С приходом осени дни становятся холоднее и короче, ведь на носу зима! До перевода часов на зимнее время осталось уже недолго. В Украине перевод часов на зимнее время состоится 29 октября. Необходимо будет перевести время на один час назад. Первой в Европе на него перейдет Германия, постепенно очередь дойдет и до Украины. И продлится "зима" на часах аж до 25 марта 2018 года.
Накануне этого события мы решили узнать, кто же следит за точностью времени. Все привыкли сверять часы с киевским временем, равняясь на точное время в столице. Но не многие знают, что на самом деле Украина «живет» не по киевскому, а по харьковскому времени. Точнее, по часам харьковского Института метрологии. Если вы хотите сверить свои часы с самым точным временем в стране, приходите на улицу Мироносицкую, 42 в Харькове — к зданию Института метрологии, на фасаде которого электронное часовое табло подключено к хранящемуся здесь Национальному первичному эталону единиц времени и
частоты. Харьков сверяется с международной шкалой времени, синхронизируя данные через интернет с Парижем, и только после этого данные направляются в Киев. Так что, фактически в Харькове время более точное, чем во всех остальных уголках Украины.

понедельник, 9 октября 2017 г.

Книжки, що зігрівають

Шелест листя під ногами, затишні м’якенькі светри, прохолодний вітер, що куйовдить волосся і залітає під пальта, переповнені кав’ярні, гарбузова каша і яблучні пироги – осінь ніколи не приходить непомітно.
Однак часто змін зазнає не тільки природа, а й настрій. Усе частіше хочеться залишитися вдома, загорнутися у ковдру і трошки похандрити. Можливо тому, що так шкода відпускати літо, чи тому, що сонця стає все менше, а важких похмурих днів усе більше. А може тому, що ми звикли так сіро сприймати повну барв осінь.
Кожен по-своєму переживає осінь: хтось бачить лише дощі, похмуре небо, напівголі дерева, а хтось бачить осінь натхненною, яскравою, трохи прохолодною, й від цього трохи ніжною.
Осінь має свій настрій, свої відтінки чаю та кави. І, звісно ж, свої книжки. Теплі книжки.

1.      Туве Янссон "Наприкінці листопада".
Мабуть, ця авторка знайома вам, як творець мумі-тролів – істот, які схожі на крихітних бегемотиків. Ця повість сповнена шумом дощу, шелестом листя та диханням осені. І хоча цю книжку позиціонують як дитячу, дорослим теж буде цікаво її погортати, адже в ній розповідається про самотність та підтримку. "Наприкінці листопада" насправді не про пригоди казкових персонажів, а про людей, їхні характери і про те, як іноді важко дорослим, знайти спільну мову. І про те, як холодної осені хочеться душевного тепла.

Як читати: всією родиною із рогаликами від Мумі-мами.


2.      Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»

«Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.»
Кожна маленька історія — як замальовка акварельною фарбою - легка, натхненна. Після читання історії стає сонячно на душі. І цим сонцем хочеться ділитись.

Як читати: без зайвого поспіху читати одне-два оповідання на день разом з «бабусиним чаєм з липового цвіту»

понедельник, 25 сентября 2017 г.

Записки Флоры Андреевны: ОСЕНЬ В САДУ


Осень - любимая пора года для многих поэтов. Читаем у Пушкина: «унылая пора» и вдруг мягким бархатом ложатся на душу слова «очей очарованье». Осень очаровывает, расслабляет после жаркого, душного лета. Сейчас у нас бабье лето, самое время выйти в сад и заняться посадкой и пересадкой луковичных: лилий, крокусов, тюльпанов и пр. Я не буду утомлять читателей агротехникой, скажу только главное правило - сажать надо на три луковицы вглубь и обязательно обеспечить дренаж, иначе луковицы вымокнут и пропадут. Выбирая место посадки, мы уже сейчас мысленно любуемся завораживающей красотой, неповторимостью и разнообразием тюльпанов, которые оправдывают свое название и похожи на «тюрбан» (с тюркского). 
 

Примерно те же правила и для посадки лилий.
Для меня лилии ничуть не хуже царицы цветов – розы. И по аромату, и по внешнему виду , и по невероятному разнообразию цветовой палитры, и по форме строения соцветий ,она ничуть не хуже колючей гордячки-красавицы розы, и поэтому лилии пользуются огромной популярностью среди садоводов. 


А пока мы любуемся её прощальной красотой. Сейчас в садах пик цветения астр. Астра – в переводе с греческого означает «звезда». И существует поверье, что если ночью стать среди астр и внимательно прислушаться, то можно услышать легкое перешептывание: это астры ведут нескончаемый разговор со своими сестрами-звездами. А днем в цветнике из астр огромное количество пчел, которые собирают последнюю дань цветов. И что интересно, астры, вроде, и не пахнут, но когда я прохожу мимо своего цветника, то слышу еле уловимый аромат цветущих астр. 

Завершает осенний бал цветов – бал хризантем. Они еще ждут своего выхода, но заключающий аккорд осени будет феерическим. Флористы именно из хризантем любят создавать свои цветочные композиции, которые удивляю зрителей своей фантазией и красотой. Мне же нравится просто прикасаться к прохладным лепесткам хризантемы, в которых притаилась уже поздняя осень, и вдыхать её терпкий аромат. 


Осень в саду это нечто поэтическое. Каждый день в природе добавляются новые краски: желтый, багряный, золотой – теплые цвета, как будто осень хочет зарядить нас теплом на длинную, холодную зиму.

Автор: Ирина Склярова

воскресенье, 24 сентября 2017 г.

Барви європейських мов

 Європейський день мов вважається традиційним святом у Європі з 2001 року. Він відзначається 26 вересня для підтримки розвитку мов і їх розмаїття. Метою проведення цього дня є привернення уваги аудиторії до мов, якими розмовляють у Європі, поширювати культурне і лінгвістичне різноманіття та заохочувати до вивчення мов протягом усього життя. 
Однією з найвідоміших та найпопулярніших європейських мов нашого часу, поряд з англійською, іспанською, італійською та французькою, є німецька мова. За статистикою, понад 16,5 мільйонів людей у різних куточках планети вивчають німецьку мову як іноземну, адже це мова економіки, науки та культури, це мова, котра посідає друге місце в Інтернеті та третє місце у світовій продукції книжок.
До того ж, у нашій країні 2017/2018 навчальний рік проголошено українсько-німецьким роком мов.
От ми і вирішили пошукати, що б такого цікавого можна було сказати про німецьку мову. Адже у кожній мові, яка є для нас “нерідною” завжди знайдеться купа такииих цікавих речей, що не помітити їх просто не можливо.
  
·         Німецька мова є державною в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії, що дає повне право вважати її найбільш розповсюдженою в Європейському союзі.

І ще один факт – декілька дивний. Існує легенда, що німецька ледве не стала офіційною мовою Сполучених Штатів Америки. Континентальний Конгрес, який проводився у Філадельфії під час Революції, задумався про те, чи слід прийняти нову мову, щоб абсолютно розірвати зв'язки з Англією. Як можливі варіанти пропонувалися німецька, іврит і французька. Але коли справа дійшла до голосування, англійська перемогла німецьку  перевагою всього в один голос!

четверг, 14 сентября 2017 г.

А Солнце это - моя Джульетта

 Сегодня Джульетта – символ любви. Неудивительно, что к дому, в котором, по легенде, она жила, со всего света съезжаются влюбленные пары. Но существует один день в году, когда наплыв туристов особенно велик, а Верона бурлит от праздничных карнавальных шествий, музыки и множества цветов — 16 сентября, день рождения Джульетты.
В этот день проходят фестивали и карнавалы, посвященные мужеству и силе любви девушки. В театрах показывают постановки по одноименному произведению Шекспира, но, конечно же, главные действия происходят в доме Джульетты. Именно в день рождения Джульетты в ее доме проводят захватывающие по красоте свадебные обряды, где молодожены надевают костюмы главных героев шекспировской драмы. Кроме того, в этот день проходит награждение авторов, приславших самые нежные и трогательные письма и поздравления шекспировской героине.

Возникает закономерный вопрос: каким образом литературная героиня может иметь настоящий день рождения? И – что более важно – жила ли когда-нибудь такая девушка на самом деле?